Хіксвіл: Від тихої ферми до яскравого серця Лонг-Айленда

Коли звучить назва Хіксвіл (англ. Hicksville), у багатьох у пам’яті одразу спливає класичний образ тихих американських передмість із їхніми акуратними лужками, зеленими деревами та нескінченною історією післявоєнного буму. Це місце, розташоване в окрузі Нассау штату Нью-Йорк, пройшло дивовижний шлях трансформації від звичайної ділянки землі до важливого транспортного, культурного та мультикультурного вузла.

Від кількох ярдів сукна до залізничного буму

Історія Хіксвіла почалася задовго до появи сучасних будинків. Землі, на яких зараз кипить життя, у 1648 році придбав британський колоніст Роберт Вільямс у місцевого індіанського племени Матенікок — як це часто бувало в ту епоху, всього лише в обмін на шматки англійського сукна. Довгі роки ця територія залишалася переважно сільськогосподарською: фермери вирощували врожаї, насолоджуючись тишею та простором.

Все змінилося у 1834 році, коли підприємець і майбутній президент Лонг-Айлендської залізниці (LIRR) Валентайн Гікс (Valentine Hicks) придбав тут значні ділянки землі. Він побачив величезний потенціал у розташуванні майбутнього селища й перетворив його на ключову залізничну зупинку.

• Залізничний ефект: Поява поїздів у 1837 році миттєво гарантувала містечку економічне майбутнє. Сюди потягнулися нові поселенці, зокрема німецькі іммігранти, які закладали вулиці, зводили будинки та формували першу впорядковану спільноту.
• Цікавий факт: Попри те, що дехто з місцевих мешканців наприкінці XIX та на початку XX століття намагався перейменувати містечко на щось «благозвучніше» (наприклад, у 1923 році пропонували назву Квентін на честь загиблого сина президента Теодора Рузвельта), громада відстояла історичну назву.

Післявоєнний бум і перетворення на передмістя

Справжній вибух зростання Хіксвіл пережив після завершення Другої світової війни. Тисячі ветеранів та молодих сімей прагнули знайти доступне житло неподалік від мегаполіса. Населення містечка буквально учетверо збільшилося за короткий пророк.